продублювати

продублювати
I прод`ублювати
-юю, -юєш, недок., продуби́ти, -дублю́, ду́биш; мн. проду́блять; док., перех.
Обробляти дубленням. Продубити шкури. || перен. Робити шкіру людини грубою, шорсткою (про дію вітру, холоду, сонця і т. ін.).

II продублюв`ати
-ю́ю, -ю́єш, перех.
Док. до дублювати. Продублювати фільм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "продублювати" в других словарях:

  • продублювати — дієслово недоконаного виду від: дубити продублювати дієслово доконаного виду від: дублювати …   Орфографічний словник української мови

  • продубити — див. продублювати …   Український тлумачний словник

  • продублювання — я, с. Дія за знач. продублювати …   Український тлумачний словник

  • продублюватися — юється, недок., продуби/тися, ду/биться; мн. проду/бляться; док. 1) Піддаватися дубленню; робитися дубленим. || перен. Ставати грубим, шорстким (про шкіру людини під дією вітру, холоду, сонця і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до продублювати …   Український тлумачний словник

  • продубльований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до продублювати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»