продублювати

продублювати: I прод`ублювати
-юю, -юєш, недок., продуби́ти, -дублю́, ду́биш; мн. проду́блять; док., перех.

Обробляти дубленням. Продубити шкури. || перен. Робити шкіру людини грубою, шорсткою (про дію вітру, холоду, сонця і т. ін.).

II продублюв`ати
-ю́ю, -ю́єш, перех.

Док. до дублювати. Продублювати фільм.

Игры ⚽ Нужен реферат?

продублювати — дієслово недоконаного виду від: дубити продублювати дієслово доконаного виду від: дублювати … Орфографічний словник української мови
продубити — див. продублювати … Український тлумачний словник
продублювання — я, с. Дія за знач. продублювати … Український тлумачний словник
продублюватися — юється, недок., продуби/тися, ду/биться; мн. проду/бляться; док. 1) Піддаватися дубленню; робитися дубленим. || перен. Ставати грубим, шорстким (про шкіру людини під дією вітру, холоду, сонця і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до продублювати … Український тлумачний словник
продубльований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до продублювати … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике